Тан у темряві
почуття
Серед тиші Я колишу Душі предків Таном лемків. Ніби рухи ритуалу - Зміям голови стинаю. Дух здійнявся наді мною, Я ж залишився собою. Тільки тіло, що схилялось, Десь тягнулось і хиталось, Серед стін, які мовчали, Мовби скелі при причалі. Хвилі бились і метались, Я ж і далі вів свій танець Серед темряви. У простір Викидав я хмари злості. Бо всередині кипіло, Рвало і кидало тіло, Я ж віддався ритуалу, Ніби море хвиль причалу. Знаю, стіни не осудять, Як засну – то не розбудять, І дозволять рівним кроком В тані відійти у спокій.
15.10.2020