Тан у темряві
почуття
Серед тиші Я колишу Душі предків Таном лемків. Ніби рухи ритуалу – Зміям голови стинаю. Дух здійнявся наді мною, Я ж залишився собою. Тільки тіло, що схилялось, Вигиналось та хиталось, Серед стін, які дрімали, Мовби скелі при причалі. Хвилі бились і метались, Я ж і далі вів свій танець Серед темряви. У простір Викидав я ритми злості. Бо всередині кипіло, Вибухало та ревіло, Я ж віддався тонів плину, Ніби море вільним хвилям. Знаю, стіни не осудять, Як засну – то не розбудять, І проводять рівним кроком В тані відійти у спокій.
15.10.2020