Останній вальс
почуттяминуле
Ось нота, ще одна, і вже іскряться ритми. І серце б'ється, ніби птах в огні. Вже перші йдуть – час нам за ними бігти. Знов відчуття, немовби ми малі. Згадав, коли ми грали на дворі, Як солодко хвилини ці минали, Як швидко секундами пливли – І раптом дорослими ми стали. Рука гаряча труситься в руці, Запах парфюмів, полохливі очі, Спалах рум'янця на її щоці, І з вуст сповзла молитва: "Я не хочу". Маленькі кроки, ніби вони востаннє, Тремтячі рухи, погляд заблукав, Усмішка горить, і знов згасає. Я ще ніколи і нічого не втрачав. Знов крок малий – ведемо далі коло, Сполохано танцюєм далі вальс, Споглядаєм, як роки чудові Минули і забули вже про нас. Холодний ранок і серця гарячі. Усі стоять та дивляться навкруг. Якби ви знали, як усім нам лячно! Якби ти знав, старий та добрий друг! Остання нота, мов останній подих, Останній жест, її вологі очі. Останній крок, немов останній подвиг. І з вуст сповзла молитва: "Я не хочу".
2016