Коли ви́сить пітьма кілограмами
природа
Коли висить пітьма кілограмами І вагою згина нездоланною, Коли зранить тонкими кинджалами, Ти впадеш скалічений, зламаний. І висітимеш, мовби заплутаний, Грозовими руками обплетений. У польоті, роками забутий, Ти окутаний тінями мертвими. Будеш мрії поїти примарами, І кровити каньйонами-ранами. І зведеш свої очі-прогалини На себе, недоторканного.
2017