Казино
суспільство
Сидиш. До тебе доносяться вигуки Грізного розпачу й примхливого щастя, Про які пишуть самі лише лірики. А ти все сидиш і чекаєш багатства. Стриманий погляд, величний в шаленості, Іскра загорілась – лиш глянц майорить. Усе зупинилось в секунду прийдешності, Серце самотньо в палких грудях щемить. Легким помахом ніжних долоней, Коли увірвався терпець, Ти кричиш: усе на червоне; Виграв – пан, а програв, то ти мрець. Крутить колесо долі круп’є, Важко б’ється у скронях фортуна. Як тут не програєш – проп’єш, Аби горя безсмертнії струни Втопити. Порвати. Зламати. Як і доля зламала твій шлях. І тепер чекаєш, допоки Злунає останній твій крах.
23.12.2026