← Усі вірші

В. Роман-Римський

Казино

суспільство
Ждеш... а довкола зриваються вигуки
Чорного горя, червоного щастя –
Глушать невтомно, мов постріли, вибухи –
Ти лиш сидиш і стискаєш зап'ястя.

Благаєш, вичікуєш, молиш ікони...
Зненацька урвався терпець:

Кричиш: усе на червоне!
Виграв – пан, а програв – то ти мрець.

Крутить колесо долі круп’є,
Важко б’ється у скронях фортуна.
Якщо не програєш – проп’єш
І вдариш востаннє по струнах.

23.12.2016 (ред. 2026)